28 ЖОВТНЯ — 76-ТА РІЧНИЦЯ З ДНЯ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

28 жовтня Україна відзначатиме 76-ту річницю вигнання нацистських окупантів із України. В цей день вшановують українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, будучи в лавах Червоної армії або Української повстанської армії.

    Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.

    Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.

На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.

    Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.

    Вигнання нацистів стало вагомим кроком до здобуття Україною Незалежності.

    Досвід боротьби із нацизмом вчить, що війна завжди закінчується у столиці агресора.

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося,  і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

Сьогодні, 30 вересня 2020 року, в актовому залі Устинівської ШЕВ відбулися урочистості до Всеукраїнського дня бібліотек. На заході були присутні заступник голови Устинівської районної державної адміністрації НІКОЛИШАК Володимир Дмитрович, завідувач сектору культури, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації РАЙНІЧ Микола Миколайович, працівники ЦБС, гості. Всі присутні отримали  заряд позитивних емоцій від виступів вихованців Устинівської ШЕВ.

Сьогодні, 7 вересня 2020 року, згідно Наказу Міністерства культури і туризму України № 44 від 16.07.2007 року « Про затвердження Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури» сектором культури, молоді та спорту Устинівської РДА було проведено атестацію клубних працівників сільських будинків культури Устинівського району. Основним  завданням  атестації  є   оцінка   професійної  кваліфікації  і  ділових якостей працівника на основі об’єктивних, обґрунтованих критеріїв, виходячи з результатів  його  роботи,  з метою визначення можливостей професійного і посадового росту. Атестацію працівників культури проводила атестаційна комісія. На чолі комісії був Райніч Микола Миколайович - завідувач сектору культури, молоді та спорту Устинівської РДА.

Сьогодні, 27 липня 2020 року, в Устинівської центральній районній бібліотеці відбувся історичний екскурс «Хрещення Київської Русі – перша сходинка до духовності» присвячений присвячений 1032-ї  річниці Хрещення Руси- України .

        День Хрещення Київської Русі — України  відзначається в Україні щорічно 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира. Як державне свято вперше встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України».

      На заході були присутні Заступник голови районної державної адміністрації Ніколишак  Володимир Дмитрович , керівник апарату районної державної адміністрації Ільченко Юрій Володимирович, настоятель Устинівської Свято-Преображенської церкви отець Олександр та гості, ведуча заходу методист Устинівської ЦБС – Бірка Юлія Миколаївна.

22 червня 2020 року, в День скорботи і вшанування жертв війни в Україні, керівництвом району, селища, громадської ветеранської організації та представниками трудових колективів було покладено квіти до пам' ятника землякам, які загинули під час Другої світової війни та до погруддя двічі Героя Радянського Союзу Олексія Мазуренка.
22 червня 1941 року на землі України ступила нога загарбника. 6 серпня 1941 року по 13 березня 1944 року тривала окупація нашого району. У селищі окупанти розмістили німецьку поліцію, комендатуру та біржу праці. На території Устинівського району був розташований табір радянських військовополонених
947 днів і ночей знаходились жителі району під фашистським ярмом. За час окупації було вбито і замучено майже 1400 чоловік ні в чому не винних людей. На каторжні роботи до Німеччини вигнано 2761 чоловік, арештовано і вивезено 65 чоловік активістів. Німецькі варвари повністю спалили с. Новопетрівку, розстріляли 400 чоловік в с.Ізрайлівка (нині Березуватка), в основному жінок, дітей, стариків.
Лише за один день у балці біля села Ковалівка було розстріляно 170 чоловік. Масові розстріли євреїв чинилися також у колишньому селі Сагайдак (нині Садки).
У дні окупації на території Устинівського ройону з 18 вересня 1942 року по 13 березня 1944 року діяла підпільно-диверсійна група «4+5=1» під керівництвом В.О.Репешка. Вона підривала економічні та військові сили загарбників, звільнила 67 військовополонених, врятувала від неволі 470 чоловік молоді, проводила агітаційно-масову роботу серед населення.
І ось настало 13 березня 1944 року. Війська третього Українського фронту силами 57-ї і 37-ї армій почали звільнення району, 58-а, 92-а гвардійські та 228-а стрілкова звільняли районний центр Устинівку, а села Криничуватку, Криничне, Інгулець 73-я гвардійська, а 223-я і 52 –а стрілкові дивізії звільняли села Жовтневе, Димитрово, Брусівку, Степанівку, Седнівку. Силами 110-ї стрілкової дивізії були звільнені села Березівка, Докучаєве.
При звільнені району загинуло біля 200 хоробрих воїнів і серед них Герої Радянського Союзу Михайло Осипов та Юхим Стерін.
Вранці 14 березня 1944 року, відбиваючи атаки, загинули смертю хоробрих десятки воїнів, які з боями пройшли тяжкий шлях від Дону до Устинівки. В той же день загинули улюбленці 58 дивізії, Герої Радянського Союзу, які отримали це звання за форсування Дніпра М. Осипов і Ю. Стерін. Перший став Героєм у 20, а другий в 19 років.
За словами очевидців вранці 13 березня командир стрілецької роти Михайло Осипов і командир артилерійської батареї Юхим Стерін разом з чотирма ординарцями сіли верхи на коней і поскакали до передової. Гітлерівці відкрили шалений кулеметний вогонь. Вершники і коні попадали. В село повернувся лише один кінь.
До загиблих Героїв кинулася дівчина-санінструктор. Вона майже добігла до них, але раптом поряд з нею вибухнула німецька міна і дівчина впала.
Тяжким був шлях до Перемоги. Не повернулись 1544 жителів району, 696 із них пропали безвісти.
Безжально громили ворога на фронтах Другої світової війни майже 5 тисяч жителів району, близько тисячі з них нагородженні орденами і медалями. А наш земляк Мазуренко Олексій Юхимович за героїчний подвиг, мужність і відвагу двічі одержав звання Героя Радянського Союзу.
Мазуренко Олексій Юхимович. Гвардії підполковник, командир 7-го гвардійського штурмового авіаційного полку ВПС Червонопрапорного Балтійського флоту.
Народився 7 липня 1917 року в селі Ленінці Устинівського району в селянській сім’ї. . З 1938-го у Військово – Повітряних силах. з січня 1943 року – старший льотчик-інструктор штурмової авіації на Північному і Чорноморському флотах, з січня 1944 року – командир штурмового авіаполку на Балтиці. Здійснив близько 300 бойових вильотів, особисто потопив 8 і в складі групи – 22 ворожих кораблі. 5 листопада 1944 року Мазуренко Олексій Юхимович двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу
Вишневецький Костянтин Григорович. Старший лейтенант, командир ескадрильї 298 винищувального авіаційного полку 4-ї повітряної армії.
Народився 8 червня 1914 року в селі Солдатському Устинівського району в сім’ї робітника кар’єру.
Воював у небі Кіровоградщини, визволяв Україну. 30 липня 1944 року командир авіаполку К.Г.Вишневецький загинув під час Львівсько-Сандомирської операції.
Похований на Кургані Слави у Львові.
Кияшко Віктор Іванович. Сержант, заступник навідника 1248-го армійського Запорізького винищувально-протитанкового артилерійського полку 6-ї армії. Народився 22 квітня 1920 року в селищі Устинівці в сім’ї службовця. Українець. Відзначився 7-го лютого 1945 року в боях за Одером.
Взявши на себе командування гарматою, підняв у контратаку автоматників.
16 квітня 1945 року, вдень початку Берлінської операції, Герой Радянського Союзу Віктор Кияшко помер в одному з фронтових госпіталів, за тиждень до свого двадцятип’ятиріччя.
Низький вам уклін до самої неньки-землі, від ваших дітей, онуків, правнуків. Пам’ять про всіх загиблих вічно житиме в серцях народу. Про кожну краплю крові, кожну сльозу повинні пам’ятати нинішні і прийдешні покоління. Світла пам’ять тим хто загинув у тій війні, ми повинні пам’ятати якою ціною завойоване наше майбутнє і ми пам’ятаємо.

06 червня 2020 року відбувся другий тур першості району з міні-футболу серед колективів  фізкультури, в якому зустрічалися команди:

с. Новоігорівка-с. Інгульське-16:2;с.Докучаєве-поліція- 11:2; пожежна частина-с.Седнівка-8:11; ФК « Устинівка»-ФК» Степанівка»-5:3; с.Криничне-Криничненська ЗШ І-ІІІ ст.-18:1.

      Після двох турів лідирують команди, які мають по шість очок: с. Криничного, с. Докучаєвого, ФК « Устинівка», с. Седнівка.

      Список бомбардирів очолює Олександр Ковалевич, який забив у двох зустрічах 12 голів,11-у Антона Ковалевича, 8- у Андрія Фурмана(с. Седнівка), 7-у Олександра Мазурука( с. Новоігорівка).

 Дорогі діти! Шановні батьки!

                         Щиро вітаю вас із світлим та прекрасним святом – Міжнародним днем захисту дітей!
        Дитинство – найпрекрасніша мить нашого життя, це – пора сподівань та здійснення мрій. Немає більшого щастя у світі, аніж посмішки дитини. Піклування про підростаюче покоління, його майбутнє – головний обов'язок батьків, суспільства та держави. Врешті-решт, саме для цього всі ми живемо та працюємо.
           Зігріваючи теплом і любов'ю кожне дитяче серце, об'єднуючи зусилля заради майбутнього – ми виховуємо достойних українців, які неодмінно стануть гордістю держави. Діти – наше майбутнє, а значить – майбутнє Устинівського району і всієї України. Саме від нас, дорослих, залежить, яким буде становлення маленької людини та як складеться її доля.
       Тому наше основне завдання – виховати своїх дітей розумними, порядними, добрими, з щедрою та гармонійною душею, впевненими в собі. А ще – прищепити їм палку любов до знань, рідної Батьківщини, мови та культури.
        Любі діти! Нехай роки дитинства будуть яскравими та незабутніми, а в житті кожного обов’язково засяє зірка, що вкаже шлях до щасливого прийдешнього. Ви – наше майбутнє, майбутнє нашої держави, нашої Планети. Тому зичу вам якомога більше щирих усмішок, приємних несподіванок долі, веселих та надійних друзів.
         Щастя вам, чистого і мирного неба, сонячних ранків, світлих і неповторних вражень, здоров’я та удачі на життєвих дорогах!

     З нагоди міжнародного дня захисту дітей, завідуючий сектором культури, молоді та спорту Райніч М.М. та директорка Устинівської школи естетичного виховання Орбан Н.М., було відзначено та нагороджено дипломами за участь у районних, обласних та всеукраїнських конкурсах Пінчук Юлію, Халілян Далалу, Лозовського Володимира.

    Також, нагороджено дипломом «Найактивніший читач» Устинівської  районної дитячої бібліотеки Мосійчука Андрія  та  дипломом «Найактивніша учасниця в конкурсах» Устинівської  районної дитячої бібліотеки Кам’яну Валерію.

    Сьогодні, 22 травня, відбулося  вшанування з нагоди 159-ї річниці перепоховання Великого Кобзаря українського народу-Т.Г.Шевченка.

У вшанування пам’яті українського Пророка взяли участь голова Устинівської РДА Собко Максим Олегович, заступники голови та керівники структурних підрозділів.

Роковини депортації кримських татар: жорстокі розстріли і десятки років заслання.

Саме цього дня 76 років тому розпочалась депортація кримськотатарського народу – менш ніж за місяць радянська влада виселила понад 200 тисяч кримських татар з їхньої батьківщини.

З чого все почалось

До Криму тодішня влада направила 70 ешелонів. По 50 вагонів кожний і близько 30 тисяч військових НКВС. О 4 ранку, 18 травня розпочалась операція з примусового переселення кримських татар з Криму.

Люди мали від двох до тридцяти хвилин на збори. Вантажівками їх звозили до залізничних станцій. Людей, які переховувалися від виселення, оголошували у розшук. За непокору Сталіну заарештували 6 тисяч кримських татар, в інших випадках незгода вирішувалась моментально – розстрілом на місці.

У дорозі до місць заслання годували рідко, а якщо годували, то відверто помиями. Від таких умов люди вмирали в дорозі, їх ховали вздовж залізничного полотна або ж не ховали взагалі.

Операція закінчилась 20 травня о 16:00. Протягом двох з половиною діб з Криму депортували майже 200 тисяч татар.

Жорстокі обмеження для переселених татар

Більше 150 тисяч кримських татар перевезли до Узбекистану. Інших розбили на невеликі групи і переселили до Казахстану, Таджикистану, Марійської АРСР, на Урал та до Костромської області.

Протягом 12 років кримські татари мали статус "спецпереселенців", який передбачав багато обмежень.

Кримським татарам було заборонено:

перетинати кордон поселення без згоди спецкомендатури у письмовому вигляді

засуджували до 25 років, якщо "спецпереселенець" відвідував родичів у сусідньому селищі.

За офіційними даними, від голоду та хвороб за перший рік померла чверть депортованих.

Причини: формальні та реальні

Формальна причина депортації: кримських татар звинуватили у співпраці з ІІІ Рейхом. Хоча багато представників цього етносу воювали у лавах Червоної армії, але їх це не врятувало. Були рідкісні виключення для деяких офіцерів – їм дозволяли самостійно виїхати і оселитися, де вони хочуть, звісно, крім Криму.

Усього за 1945 – 1946 роки було вислано 8995 кримських татар-ветеранів війни, зокрема 524 офіцери і 1392 сержанти.

Реальна причина – переселення корінного населення було вигідним радянській владі. Влада СРСР намагалась знищити все, що нагадувало тут про корінних. Навіть, завезла нове населення та зруйнувала пам’ятки. Більше половини поселень отримали нові назви, без кримськотатарського походження.

Коли татари повернулись до Криму

Кримських татар позбавили права повернення на Батьківщину, формально до 1974 року, а фактично – до 1989 року. Лише у 1989 році депортацію визнали незаконною і татари почали повертатися до Криму.

     Кабінет Міністрів України продовжив карантин в Україні до 22 травня, але вже 11 травня буде скасована частина обмежувальних заходів. У кожному регіоні відбудуться різні послаблення, в залежності від епідеміологічної ситуації. Відповідне рішення було прийняте на позачерговому засіданні Уряду четвертого травня.

  «Пом’якшення, які ми закладаємо з 11 травня, будуть впроваджуватися на умовах адаптивного карантину. У нас є області, в яких досить високий рівень захворюваності на коронавірус. Тому ми не можемо дозволити собі послабити карантин скрізь однаково», — наголосив Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

  Відтак, серед запланованих послаблень є наступні: відкриття парків, скверів, зон відпочинку, перукарень, салонів краси, літніх майданчиків кафе і ресторанів. Також Уряд розглядає можливість дозволити роботу закладів громадського харчування на виніс, оптову і роздрібну торгівлю непродовольчими товарами (окрім зон розваг та фудкортів у ТРЦ); роботу закладів побутового обслуговування, музеїв, бібіліотек, а також  тренування спортивних команд на закритих базах тощо.

   За словами очільника МОЗ, відомство постійно триматиме ситуацію під контролем і у разі її погіршення буде ініціювати повернення обмежень.

   «При цьому, усі анонсовані послаблення відбуватимуться за умови дотримання суворих протиепідемічних та санітарних критеріїв. Ніхто не буде ризикувати здоров’ям та життям українців», — підкреслив Максим Степанов.

   Фінальний текст постанови буде доопрацьовуватися Міністерством охорони здоров’я разом із іншими відомствами протягом декількох днів.

Доброго настрою всім! 

Зазвичай ми святкуємо травневі на природі, збираємося компаніями, смажимо шашлики, подорожуємо або саджаємо картоплю.

Ці травневі свята, як і великодні, доведеться провести трохи незвично. Плануючи вихідні, пам’ятайте, що коронавірус ніде не дівся. Люди й досі інфікуються, хворіють і помирають щодня.

Будьте обережні!!!

Шановні ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС,

члени Ваших родин!

      Минуло 34 роки від дня однієї з найбільших катастроф України –аварії на Чорнобильській АЕС, аварії, до якої ніхто не був готовий.

      І так сталося, що саме ліквідатори стали першими, хто кинувся на приборкання радіаційної стихії ціною власного здоров’я та життя.

      Тож щороку ми вшановуємо відважних ліквідаторів, які є поруч з нами і вклоняємося пам’яті тих, хто відійшов у небуття.

      Щиро бажаємо всім Вам та вашим рідним і близьким міцного здоров’я,життєвої енергії, сімейного затишку, щастя, миру, добра й злагоди.

      Хай завжди поруч з Вами  буде людська подяка за  ваші добрі справи!

 Карантин в Україні продовжили до 11 травня.Лише після цієї дати почнеться поетапне зняття або послаблення обмежень.Про це на засіданні уряду сьогодні, 22 квітня, заявив прем'єр Денис Шмигаль. У результаті рішення ухвалили.Шмигаль наголосив, що, за розрахунками Академії наук, пік захворюваності на коронавірус в Україні очікується на початку травня.«За розрахунками Академії наук, піку ми очікуємо між 3 і 8 травня», — сказав прем'єр.Водночас, за його словами, в уряду є чіткий план виходу з карантину, який складається з п'яти етапів. Стартова точка цього плану називається «День К». Шмигаль наголосив, що для його впровадження є дві умови.«По-перше, якщо протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюється або коливається в межах 5%. По-друге, лікарні заповнені пацієнтами з COVID-19 менш ніж на 50%», — сказав він.Шмигаль додав, що, за розрахунками уряду, «День К» має настати 12 травня.«Якщо все буде добре і епідемічна ситуація сприятиме, то 11 травня ми зможемо говорити про відкриття парків та скверів, закладів торгівлі непродовольчими товарами, частини об’єктів побутових послуг. Можливо, будуть інші пом’якшувальні заходи. Але про них ми зможемо говорити пізніше», — зазначив Шмигаль.

Загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 3 квітня включно, продовжено на 21 день – до 24 квітня включно. Відповідне рішення Уряд ухвалив сьогодні, 25 березня 2020 року.

Таким чином, усі заклади освіти незалежно від форми власності та сфери управління мають продовжити карантинні заходи до відповідного терміну.

“З огляду на ситуацію у світі, таке рішення було очікуваним. Наразі терміни карантину можуть знову змінитись в залежності від епідеміологічної ситуації в Україні. Цьогорічне ЗНО потрібно буде переносити на більш пізні дати. Однак воно обов’язково відбудеться. Це також змінить терміни проведення вступної кампанії. Наразі ми маємо декілька можливих сценаріїв розвитку подій. Сподіваюсь, що до кінця цього тижня вже зможемо представити їх суспільству з чітким таймінгом”, – зазначив заступник Міністра освіти і науки Єгор Стадний.

Також передбачаються зміни у проведенні пробного зовнішнього незалежного оцінювання. Докладна інформація про це буде оприлюднена на сайті МОН завтра, 26 березня 2020 року.

Нагадуємо, що з 12 березня 2020 року рв Україні було запроваджено карантин для усіх закладів освіти.

У відповідь на це рішення МОН та Мінкульту рекомендувало закладам освіти та культури :

• відмовитись від проведення та участі у масових заходах в приміщеннях та на території закладів освіти, зокрема пробного зовнішнього незалежного оцінювання, олімпіад, змагань, конкурсів, виставок тощо;
• не направляти здобувачів освіти та співробітників закладів до країн з високим ступенем ризику зараження;
• інформувати здобувачів освіти та співробітників закладів щодо того, як запобігти поширенню хвороби, та дій у випадку захворювання;
• розробити заходи щодо проведення занять за допомогою дистанційних технологій та щодо відпрацювання занять відповідно до навчальних планів після нормалізації епідеміологічної ситуації;
• розробити заходи щодо часткового переведення працівників на дистанційну роботу;
• забезпечити профілактичні заходи, які попередять масове розповсюдження гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, і гострих респіраторних інфекцій;
• виділити у гуртожитках закладів профтеху, фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти місця для ізоляції здобувачів освіти з ознаками гострих респіраторних захворювань;
• виконувати рішення тимчасових обласних протиепідеміологічних комісій;
• обмежити проведення запланованих нарад, перевірок, експертиз до нормалізації епідеміологічної ситуації.

МОН також надало роз'яснення що у зв’язку із запровадженням загальнонаціонального карантину педагоги максимально мають бути переведені на роботу в гнучкому та дистанційному режимі, при цьому навіть за працівниками, що фактично не виходять на роботу, за законом зберігається середня заробітна плата.